Хорея – захворювання нервової системи, обумовлене ураженням підкіркових вузлів головного мозку, проявляється мимовільними швидкими поштовхоподібними рухами в кінцівках та тулуб. Найчастіше спостерігається в дитячому та юнацькому віці у осіб, які страждають на ревматизм (мала хорея, або «танець святого Вітта»).
Хорея Гентінгтон починається найчастіше в 35-42 роки, але може маніфестувати у будь-якому віці. Захворювання починається поступово частіше в області обличчя у вигляді мимовільного насупування, відкривання рота, висування мови, облизування губ. Потім приєднується гіперкінез рук («пальці, що грають на піаніно»).
Основними симптомами, які виявляються при хоріше, є мимовільні рухи розгонистого характеру. Це відбувається за рахунок неритмічного скорочення різних за походженням та функцій груп м'язів.
Мала хорея (МХ) переважно виникає у дитячому віці та характеризується швидкими неритмічними насильницькими рухами із залученням м'язів обличчя та кінцівок, які супроводжуються м'язовою гіпотонією, порушеннями координації, психічними змінами та вегетативними порушеннями [1, 4].