Прислівник — самостійна частина мови, яка позначає ознаки дії (косити швидко, говорити виразно), предмета (сукня навиворіт, яйце некруто) або іншої ознаки (дуже вигідно, дуже розумна, дуже рано, зовсім рання). У першому випадку прислівник залежить від дієслова, тоді як у другому — від прислівника чи прикметника.
