Абстрактне мислення – це мислення про об'єкти, принципи та ідеї, яких немає у фізичному світі. За допомогою абстрактного мислення ми пов'язуємо різні явища між собою та вибудовуємо їх у загальну картину, щоб використати отримані висновки на практиці.
Абстрактне мислення це вміння за допомогою перенесення свідомості (абстрагування) у абстрактний світ і досліджуючи питання чи проблему з різних варіантів у світі, паралельно, запускаючи процес у реальному світі, правильно або її описати, або вирішити.
abstractio "відволікання") – процес відволікання (абстрагування) від тих чи інших характеристик об'єкта для їхнього виборчого аналізу; при цьому об'єкт, що спостерігається, заміщається його ідеалізованим теоретичним чином – абстрактним об'єктом.
Ф. Гегеля «Хто мислить абстрактно?» у популярній та іронічній формі обґрунтовує па радоксальну тезу про те, що схильність до абстрактності аж ніяк не специфічна ознака теоретичного мислення, а навпаки, вона характерна для повсякденного і вкрай стереотипного розумового процесу.