Етнографи пояснювали, що такі кадри робилися для того, щоб не забути, хто прийшов попрощатися із покійним. "Фотосесія" починалася вдома, тривала в дорозі та закінчувалася на цвинтарі. Обов'язковими були кадри, на яких мерця зображено крупним планом і ті, де родичі стоять над труною.
