Типографічний процес включає вибір регістру алфавіту, гарнітури, комплекту та кеглю шрифту, вимикання та довжини рядків, міжлітерних, міжслівних та міжрядкових прогалин, а також взаємного розташування тексту та ілюстрацій на запечатуваному матеріалі.
Слово «типографіка» походить від грецького τύπος — «відбиток» та γράφω — «пишу» і означає художнє оформлення тексту за допомогою шрифтів, символів та знаків. Причому до друкарні відноситься як робота з великими обсягами тексту – наприклад, верстка журналів і книг, так і створення шрифтів – дизайн усіх його знаків.
Друкарня — це мистецтво оформлення тексту, шлях від набору тексту до верстки. Знання типографіки – Це вміння використовувати склепіння правил і норм оформлення набраного тексту, щоб у результаті читачеві було легко і приємно сприймати інформацію.
Класичне визначення типографіки — графічне оформлення друкованого тексту за допомогою набору та верстки з використанням норм та правил, специфічних для цієї мови. Основний аспект типографіки – Робота зі шрифтами.