По-перше, не можна було порушувати цілісність землі — копати ями, а по-друге, півроку її було проморожено. І тому тіла просто залишали на землі, прикривши гілками та деревами або під кам'яною кладкою. Споруджували і мунхан — зруб з колод над покійним. Повітряному чи небесному похованню піддавали немовлят.
