Супутник зв'язку приймає спектр частот із сигналами передавальних наземних станцій, спрямованих на нього, (як правило) переносить його в іншу частину спектра, підсилює та випромінює назад на Землю. Зона, в якій можливий прийом супутникового сигналу від супутника, називається зоною покриття.
Принцип функціонування супутникової системи досить простий – сигнал подається від однієї із наземних станцій безпосередньо на супутник, з якого він ретранслюється інші об'єкти в рамках зони покриття ретранслятора.
Основний момент полягає в тому, що щодо спостерігача на землі, супутник завжди нерухомий і знаходиться в одній точці. Потім на супутники, за допомогою потужних антен передають сигнал (Телепередачі, інтернет, зв'язок та ін). Супутник цей сигнал приймає та за допомогою своїх передавачів (транспондерів) посилає на землю.
Головне в кожному виді підключення – це супутник, що літає навколо Землі та передає дані. Якщо кутова швидкість супутника дорівнює швидкості обертання Землі, то супутник як би висить нерухомо в одній точці на небі та постійно посилає радіохвилі на певну територію.