Віртуальне оточення – це ізольоване оточення середовища (у нашому випадку це оточення Python), яке дозволяє нам використовувати певні версії програм.
Віртуальні оточення — потужний та зручний інструмент ізоляції програм одна від одної та від системи. Ізоляція дозволяє використовувати навіть різні версії Python у різних оточеннях – при роботі над проектами різного "віку" таке часто буває життєво необхідним!
virtualenv потрібен для створення передбачуваного, 100% (принаймні максимально) повторюваного оточення. Т. е. в процесі розробки і на "бойовому" сервері повинні бути одні і ті ж версії бібліотек, наприклад.
Віртуальне оточення Python – це «автономне дерево каталогів, яке містить пакет установки для конкретної версії Python, а також низку додаткових пакетів» (цитата з офіційної документації).