Філософсько-психологічний "фокус" поеми складає "прикордонна ситуація", що відображає, цілком за Сартром, "феноменологію нещасної свідомості". Ліричний герой одержимий кризовим станом духу, витоки якого незрозумілі йому самому, і це посилює його несвідому тривогу: Друг мій, друже мій, Я дуже і дуже хворий.
