Герасим, як простий кріпак без права голосу, не міг не підкоритися господині, тому йому довелося сісти в човен і втопити єдину йому рідну істоту. Наприкінці розповіді Тургенєва говориться, що Герасим більше ніколи не підходив до собак і нікого не взяв собі за дружину.
