Серед самостійних частин мови виділяється прислівник. Це незмінна частина мови, тобто прислівник немає форм часу, особи, відмінка, роду, відмінювання. Прислівник немає закінчення, оскільки закінчення виражає граматичні ознаки, яких у прислівників немає.