Історія мозаїки походить від 2-ї половини IV тисячоліття до нашої ери – часу, яким датовані будівлі палаців і храмів шумерських міст Месопотамії. Мозаїку як облицювання глинобитних стін складали з обпалених глиняних паличок-конусів («керамічних цвяхів») довжиною 8-10 см і діаметром 1,8 см.
