Патрицій (лат. patricius, від pater — «батько») в Стародавньому Римі — обличчя, яке належало до споконвічних римських родів, що становили правлячий клас і тримали в руках громадські землі; їхня повна протилежність — плебеї (від латів. plebs — «натовп, простолюд»).
