У темряві кажани «бачать» за допомогою ехолокації чи сонара. Їх високочастотний писк відбивається від довкілля і вловлюється вухами. Швидкість луни та інтенсивність звуку дозволяє їм орієнтуватися у навколишньому середовищі, розпізнавати небезпеки та шукати видобуток.
