Цей вислів виник нещодавно, у минулому столітті. Письменник та драматург Олександр Островський якось писав, що він виник завдяки вуличним жебракам. Їх вважалося неприйнятним складати собі руки – вони мали весь час тримати їх простягнутими, щоб отримати милостиню.
