Слово олівець прийшло до нас із тюркських мов. Кара – чорний, даш (“таш”) – камінь. А в тюркській мові було прийнято називати цей предмет ще й словом "куршун калем", що означало "свинцеве перо". Причому слово "калем" – це змінене латинське "каламус" – очерет.
