Тютчева часто називають поетом-філософом. Він був поетом філософської школи подібно Веневітінову чи Баратинському – “художнику філософських миттєвостей”, але був “мудрецем”, як сказав К. Бальмонт. Філософська думка Тютчева, ставши поетичною думкою, втілювалася у його віршах, залишаючи неповторний відбиток глибини.
