У психології заперечення сприймається як захисний механізм психіки від обставин та почуттів, які можуть руйнівно на неї впливати. Психоаналіз визначає заперечення як неприйняття особистістю неприйнятних потягів, думок та почуттів.
В результаті дії методу вільних асоціацій рання прихована в несвідомому інформація може вийти назовні (перейти до свідомості), тому психіка і пручається подібному – залученням (активацією) механізмів опору.
Серед цих способів є такі: Заперечення насправді. Аб'юзер заперечує факти, Події, наполягає на своїй версії як єдино вірною: "Тобі здається, що я тебе принижую – просто у тебе істерика через ПМС" або "такого не було, ти вигадуєш, що я тебе бив". Знецінення.
Заперечення – Психічний процес, що відноситься до механізмів психологічного захисту. Виявляється як відмова визнавати існування чогось небажаного.