СОНЕ'Т, а, м. [іт. sonetto] (літ.). Вірш у чотирнадцять рядків з двох чотиривіршів і двох тривіршів з особливим розташуванням рим.
Сонет (італ. Sonetto, від прованс. sonet – пісенька) – вірш із 14 рядків, що складається з двох чотиривіршів (катронів) та двох тривіршів (терцетів). Сонет – Вид (жанр) лірики, його основною ознакою є обсяг тексту: сонет завжди складається з чотирнадцяти рядків.
Сонет – це ліричний жанр, традиційна поетична форма, яка належить до твердих. Тобто сонетом є вірш, що складається з певної кількості рядків та складений із обов'язкових частин. Рядок у сонете – 14, обов'язкових частин – 4: 2 чотиривірші та 2 тривірші.
Сонет складається з 14 рядків, що зазвичай утворюють два чотиривірші-катрени (на дві рими) і два тривірші-терцети (на дві або три рими), найчастіше у «французькій» послідовності — abba abba ccd eed (або ccd ede) або в «італійській » – abab abab cdc dcd (або cde cde).