Стрибнувши на вертикальну поверхню, гекони спираються на хвіст, щоб не впасти через велику силу зіткнення. Гекони вільно бігають по вертикальних стінах і навіть по стелі: їхні лапки мають мікроскопічні волоски, які притягуються до поверхні Ван-дер-Ваальсовими силами і не дають ящірці впасти.
