Наприкінці XIX – на початку XX ст. світлицею називали парадну кімнату, призначену для прийому гостей, для відпочинку старших членів сім'ї. За розповідями місцевих жителів, у недільні та святкові дні вся родина збиралася тут за чайним столом, повернувшись після молебню з храму.
