Спочатку чекали дощу, потім на сире поле виходили спеціальні "плювальники", які набирали в рот насіння, своєю слиною ще раз спеціально змочували їх у роті та розпльовували. Так сире насіння потрапляло на землю, що давало додаткову гарантію дружнього сходу.
