У вірші Олександра Сергійовича Пушкіна «Анчар» опис анчара і розповідь про загибель раба співвідноситься тим, що обоє позбавлені волі. Анчар «один у всьому всесвіті», адже через його отруйність «до нього і птах не летить». Однак він не здатний покинути пустелю і змушений нудитися один.
