Умовно політну фазу стрибка можна поділити на три частини: 1) зліт2) горизонтальний рух вперед і 3) підготовка до приземлення. Зліт у всіх способах стрибків переважно однаковий. Він являє собою політ за кроком.
Оптимальним кутом вильоту центру мас спортсмена до горизонту вважається 20-22 ° і висота центру мас щодо звичайного положення при ходьбі – 50-70 см. Найвищої швидкості атлети зазвичай досягають на останніх трьох-чотирьох кроках розбігу. Стрибок складається з чотирьох фаз: розбігу, відштовхування, польоту та приземлення.
Техніку цілісного стрибка у довжину з розбігу можна розділити на чотири частини: розбіг, відштовхування, політ та приземлення.
У стрибках у довжину розрізняють 4 фази: розбіг, відштовхування, політ та приземлення. Чим швидше розбігається стрибун і що сильніше відштовхується, то вища і довша крива польоту його центру тяжкості.