Їстівний, але в їжу годяться тільки молоді та ніжні екземпляри, так як на старості гриб стає занадто жорстким. Молодість гриба визначається легким щипком краю капелюха – якщо кришиться, то годиться у їжу. У голодні часи використовувалися і старі екземпляри трутовика лускатого – З них варили грибний бульйон.
Придатний для харчування трутовик лускатий, який селиться в основному на вербі чи тополі, рідше – на дубі.
У результаті, якщо брати російську флору, реально отруйним можна зарахувати лише один трутовик – Гапалопілус ховається, або червонуватий (Hapalopilus nidulans).