Дієприслівник – самостійна частина промови, яка позначає додаткову дію, поєднує в собі властивості дієслова і прислівника і показує, яким чином, чому, коли відбувається дія, викликана дієсловом-присудком. Дієпричастя відповідає на запитання, що роблячи? що зробивши? Чи можливі також питання як?
