Змії нелегко знайти зимовий притулок, і восени до трухлявого пня з усієї округи сповзають сотні гадюк. Своїми тілами вони відполірують стіни ходів – земля стає твердою, як цемент. Підземний хід, розширюючись, закінчується печеркою. Там і сплять змії, звівшись у багатоголовий клубок.
